В останнє зойкнула тужливо
І обірвалася струна.
Тієї скрипки чарівної,
Що називається життя.
Той зойк, мов блискавка, обпік,
Залишив незагойну рану.
Долинув, певне, вже й до мами,
Вогонь війни яку спалив.
А сонце світить, вітер віє,
Знов квітне вишенька в саду.
Лише тебе нема із нами -
Замовкла скрипонька в роду.
На смерть брата
© Copyright: Любовь Яременко, 2011
Свидетельство о публикации №111070801825
Свидетельство о публикации №111070801825
Рецензии
Потеря близкого человека, большая душевная травма...
Павел Черноусов 16.10.2011 10:06 • Заявить о нарушении
Павел Черноусов 16.10.2011 10:06 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
