Доки казкова крутиться земля...

Я тебя люблю!..
- И я тебя!..
- Я тобой живу, любовь моя!..
Целый мир во мне,.. всё это ты:
Небо, солнце, звёзды и цветы!

       Приспів:
       І я благаю Небо: Не покинь
       Любов мою, без краю неба синь
       В очах її, і стук наших сердець
       Навіки поєднай Святий Отець

Я тебе зустрів!..
-І я тебе!..
-Все життя чекав. Хай не мине
Щастя. Я нікому -  не віддам…
Ти моє кохання, і я сам

       Приспів:
       Буду благати Небо:Збережи
       Любов мою, і щоб я з нею жив,
       І щоб вона зі мною все життя
       Щасливою дивилась в майбуття
      (Щасливою-щасливою була)

Я тебе зустрів в своїх краях
На пероні, зіронько моя,
Уночі, у тиші, у снігах…
Спить тайга, і тільки – Ти і Я…

       Приспів:
       І Небо зоряне промовило мені:
       Я посилаю Зіроньку тобі
       З південних чорноморських берегів
       Дівча – твоє коханнячко навік.

Я тебе нікому не віддам!!!
Так судилось нашим берегам,..
Шлях прокласти поміж двох морів,..
Наш єдиний серед тисячі доріг.      / з тисячі доріг
(Наш єдиний….Наш єдиний і навік.)
 
       Приспів:
       І будем разом Господа благать
       Цей шлях і щастя наше зберігать-
       Доки казкова крутиться земля
       І грає сяйвом навкруги Любов моя

Примечание автора:

1959 год, 8 марта произошла
первая встреча с мужем на перроне
Ж.д. станции Вонгуда, Онежского
района, у Белого моря. Поезд Москва-
Мурманск, стоянка 1 минута. В поэзии -
коротко, но реально и точно.
Посвящаю памяти мужа. Сегодня  День
его рождения.
Из цикла «Тебе родной».
28.04.09
Солодкая Любовь Воронина
06.07.2011