Я вiд тебе йду...

Ти не хвилюйся, любий, зараз я піду.               
Піду назавжди, щоб від себе тебе звільнити.      
Хай ранком  сонце сходить у твоїм «раю»,            
Для тебе - спів птахів і полум’яні квіти...               
Не бійся, якщо серце  знов мене згадає,             
Нехай  і розум твою пам’ять не картає,             
Коли краплиною зненацька дощовою, 
Моя гірка сльоза зустрінеться з тобою.      
Коли знову буяє листя молоде,   
Коли осіння стая пролітає гаєм,
І вітер, немов я, твоїм волоссям грає,
І море хвилями знов пестує тебе…               
Це я відвожу, любий,  від тебе біду.
Ти не хвилюйся - я  від тебе йду.
Моїх троянд вже вкрила осінь пелюстками,
Окресливши тих спогадів канву…


Малюнок з інтернeту


Рецензии
Знову та ж помилка. Краплина, краплині, краплиною,ю=...

А вірші гарні на уркаїнській мові ))

Александр Колосок   16.10.2012 15:53     Заявить о нарушении
Хвиля, хвилею,...

Тільки, щоб покращити вірш))

З повагою,

Александр Колосок   16.10.2012 15:56   Заявить о нарушении
Дякую, але це не помилка. Виправила, здається ритм не збився. Я згодна з зауваженнями, але не завжди те, що хочеться сказати вкладається згідно до всіх правил літературної мови

Натали Бондаренко Защепкина   17.10.2012 01:16   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.