ОДКРОВЕННЯ...
РУКИ...
Ніщо на світі так не окриляє,
Як віра, що тебе серед розлук,
Серед незнаних примх доріг чекає
Жадана ніжність наймиліших рук!
Що може бути вищим тої міри,
Коли на плечі ляжуть рідні руки? -
Як символ найщирішої довіри,
Вінець того, що не даремні муки
Доріг, серед яких душа блукала,
Долаючи страждань болючі рани,
Заради того, що б Вона сказала:
"Я так тебе чекала, мій коханий!.."
***
© Copyright: Михаил Жуган, 2011
Свидетельство о публикации №111070201474
Свидетельство о публикации №111070201474
Рецензии