Ти знаеш про мене все...

      
        *   *   *   

Ти знаєш про мене все,
Та сказав, що я літо рясне,
А я осені вічний сум
І дощів перламутровий струм.

Ти відлуння далеких мрій,
Порятунок земний - усміх твій.
Чом слова твої ніжні й палкі
Часом думи плекають гіркі?..

Ти знаєш про мене все.
Та в розлуці, що час нам несе,
Де сховатись, куди мені йти? -
Цього знати не хочеш ти.


                Авторський варіант польською

               *   *   *

Jestem, mowisz, jak pyszny kwiat?
Chyba to nieudany zart.
Jestem smutny jesienny deszcz,
Zlotych listkow samotnych dreszcz.

Nikt dokladnie tak o mnie nie wie,
Kiedy dobrze mi, kiedy zle,
Lecz czasami od twych czulych slow
Noc ponura jak od mrocznych snow.

Jakiej rady udzielic mi,               
Me marzenia o noce i dni,
Co przynosi mi radosc i spiew,
A co budzi odraze i gniew –

To wiadomo ci juz tyle lat...
Lecz gdzie znalezc rozlaki twoj slad,
Gdy odchodzisz, skad sily mam brac –
Tego wcale ty nie chcesz znac.