Аполлон Майков Помнишь мы не ждали

АПОЛЛОН МАЙКОВ
Помнишь: мы не ждали ни дождя, ни грома,
Вдруг застал нас ливень далеко от дома,
Мы спешили скрыться под мохнатой елью
Не было конца тут страху и веселью!
Дождик лил сквозь солнце, и под елью мшистой
Мы стояли точно в клетке золотистой,
По земле вокруг нас точно жемчуг прыгал
Капли дождевые, скатываясь с игол,
Падали, блистая, на твою головку,
Или с плеч катились прямо под снуровку.
Помнишь - как все тише смех наш становился.
Вдруг над нами прямо гром перекатился -
Ты ко мне прижалась, в страхе очи жмуря.
Благодатный дождик! золотая буря!

Перевод на украинский язык  VERA_NLS
 

Пам ятаєш: не чекали і не чули ми дощу і грому
Раптом  злива  захопила нас вдалі від дому,
Встигли ми сховатись від дощу в ялину
І було нам сішно й страшно в ту хвилину!
Крізь гілки ялини  дощ сліпий, яскравий
Ми стояли наче в клітці золотавій,
По землі навколо перлами скакали,
 Дощові краплини, що з голок упали.
Падали й блищали на милій голівці,
І з плечей котились по твоїй кофтинці.
Пам ятаєш  - тихше, сміх наш вгомонився
Раптом понад нами грім перекотився –
Ти до мене пригорнулась і очі закрила
Золотавий дощик! Буря  легкокрила!