можливо так,
можливо ні,
хто знає,
що судилося мені?
не знаю я,
незнаєш ти
незнає мама,
і брати...
Хто знає те,
що в світі є,
чого нема,
і що буде..?
Ніхто незнає усього,
що доля зготувала нам,
Мені вже досить і того,
що хочеться сказати Вам...
Слів багато,
сенсу мало,
то для чого ця вистава?
Все для того,
щоб сказати,
не шукайте щастя свого,
час прийде його приймати,
тож живіть реально днем,
у якому сонце світить,
і яскравим тим вогнем,
що в пустелі гнітить...
Живіть днем,
бо хто ж то зна,
скільки важитиме життя...
Никто незнает...
© Copyright: Оксана Хороб, 2011
Свидетельство о публикации №111062808012
Свидетельство о публикации №111062808012
Рецензии