ПАМ, ЯТ1 МАМИ

Роки летять.. сьогодні - тридцять два..
Невпинний час і невблаганна дійсність..
І часу плин, а не лишень слова,
розмежував - життя .. і потойбічність..

Два береги розкраяли життя..
Там не ріка.. а поминальні свічі..
На нашій стороні - земне буття,
а на твоєму, мамо, берег-вічність..

Невпинний час..Але не в тому річ.
Роки любові нашої не збавлять
і ми гуртом між поминальних свіч
вплетемо вічну, незгасиму пам"ять..

А ти не гасни, нам весь час світи
яснИм вогнем, на промінь сонця схожим..
Ми знаємо, що ти серед святих
перебуваєш там.. у царстві Божім..

Л.Іванова      28.06.2011 р


Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.