Хепi енду енд

Моє серце вже давно
Заблукало в димі міста
Днями чує під фоно
Ноти згаданого твісту

Знай, моя машина часу
не повернеться в минуле
Ложку цукру цього разу
Ми розбавити забули.

Під тобою плаче сонце,
Піді мною стогне небо,
Дивний плач розбив віконце,
Темна суміш серед мене...

І не треба сподіватись,
Просто з вірою забути,
Серед листя промовляти:
"Хепі енду вже не буде!"

июль 2010 г.


Рецензии

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →