Серед уламків «вічного» кохання
і безпринципності людських бажань,
У світі одержимості і похоті людської
Зустрів тебе я…
Ні, я не зустрів тебе у світі,
Тебе зустрів я в мережі,
Хіба колись собі я уявити міг,
Що існування твоє, то не видуманий мною міф...
Ти не така як всі.
Той ідеал твого «космічного» єства,
Очей розріз, прекрасний ніс-
І досі в те повірити не можу я –
А ти існуєш, ти жива!
І от тепер, коли спілкуюсь я з тобою,
Мені здається, що то сон…
Я зранку просинатися боюсь,
Вночі не хочу засинати,
Не хочу аби ти міфом стала тим,
У існування вірити якого я не міг.
Мережа
© Copyright: Андрей Яцюк, 2011
Свидетельство о публикации №111062602457
Свидетельство о публикации №111062602457
Рецензии