Тарас Федюк По мотивам Моисея

4. Моисей возопил к Господу и сказал: что мне делать с народом сим? еще немного, и побьют меня камнями.
УПО: І кликав Мойсей до Господа, кажучи: Що я вчиню цьому народові? Ще трохи, і вони вкаменують мене!
KJV: And Moses cried unto the LORD, saying, What shall I do unto this people? they be almost ready to stone me.
Исход,Гл.17


Немного еще – и камнями побьет
Народ мой - песок, что сбирали годами.
Ни птица его не минует, ни камень,
Ни Amen, что губы мои разомкнет.

Лишь марево звери, блуждая, взметут;
И ненависть тихо на жертвенный нож мой
Легла – не со зла, от любви невозможной;
Немного еще – и камнями побьют.

О, мне бы глаза и слова, что прожгут,
Да знаний про Путь, - что залеплены воском,
Ведь люди мои не от Бога – от Босха,
Немного еще – и камнями побьют.

Немного еще – и камнями побьют.
Дойдут, коль не первые, - третьи - сквозь темень…
И ветры пустыни в селе Вифлееме
Пустыми яслями тихонько качнут.


МОЙСЕЙ

І кликав Мойсей до Господа, кажучи:
"Що я вчиню цьому народові?
Ще трохи, — і вони вкаменують мене".

Ще трохи, — й вони вкаменують мене.
Пісок насипали руками

віками.

Ні птиця не перелетить, ані камінь,
ні амен,

що губи мені розітне,

Лиш марево звір заблукалий жене,
і тихо ковза на мій ніж празниковий
ненависть, яка — не зі зла,

а з любови.

Ще трохи, — й вони вкаменують мене.

Якби мені очі, і слово дурне,
й знання про дорогу — заліплені воском…
Ці люде, вони не від Бога —

від Босха.

Ще трохи, — й вони вкаменують мене.

Ще трохи, — й вони вкаменують мене…
І дійдуть — не перші, так треті — крізь темінь…
І вітер з пустелі

в селі Віфлеємі

порожніми яслами тихо гойдне.


Рецензии