Нас з малку старші годували.
І все повчали нас, повчали.
Щоб в душу ми їм не плювали,
Про них не забували, на старості все дбали.
І далі ми зростали.
А нас все зневажали,
Що ми малі казали,
Дурними називали.
У прірву сумнівів штовхали.
І сорому не знали.
Та ми все пам’ятали .
Як нас туди-сюди переганяли
Немов худобу заганяли,
Забивал.
Від правди очі відвертали.
І так у жмені нас тримали,
Що всі кістки нам поламали.
І кров, і мізки витікали.
Страх і ненависть ними керували.
Ли
© Copyright: Люм Энометр, 2011
Свидетельство о публикации №111062408376
Свидетельство о публикации №111062408376
Рецензии
