Мені хочеться просто жити,
Бо я стомилася дихати втомою обгорілих спогадів та думок.
Мені хочеться підняти руки і полетіти,
Та той камінь, що замість серця,
Міцно притис до землі.
Мені хочеться стати тінню,
Просто ходити вулицями,
Просто сидіти на сходах, попиваючи чай.
Просто кудись їхати.
І щоб мені ніхто не казав: «Посунься – це моє місце»
Мені хочеться придбати рожеві окуляри.
Та у Полтаві їх ніде немає.
Прикро.
ЖИТИ
© Copyright: Катя Стрельникова, 2011
Свидетельство о публикации №111062407067
Свидетельство о публикации №111062407067
Рецензии
