Від самотності не сховатися.
Не втекти. Закохалася…
Що тобі мої сни й чуття?
Я сама. Я сама.
Ти пробивався до мого серця.
Дірку зробив й втік
Від тепер вітер гуляє й розкидує
Спогади, болі, бажання і Зміст.
Я не сама у тобою подареній
Злій самоті. Знов.
Зла я на себе – пустила й викИдати
Мушу знов.
Я я я я я я я я я я я я
Тисячі «Я». Ти.
Помста твоя до жінок у мені тепер.
Я це прийму. Живи.
Маленьке питання
© Copyright: Полина Войневич, 2011
Свидетельство о публикации №111062200914
Свидетельство о публикации №111062200914
Рецензии