Украина

***
Україна моя мила,
люба моя нене,
Залишилось нас по світу
як зернят у жмені,
Та і ті всі недолугі
у своїх бажаннях…
 не цінуєм тебе, мати,
у твоїх стражданнях.

Запродали Україну
янкам і кацапам,
Під їх дудку більшість пляше
по будинкам й хатам.
Позабули дух козацький,
степове роздолля,
З них вже більшість позабули,
що таке мозолі.

Продавать і купувати
знають вони діло,
На шматки наш край ділити
можуть вони сміло,
Бо засіли вони в радах
зверху і в місцевих,
А Ви, люди, подихайте
у містах і селах…

Їм аби собі кармани
та й напхать без міри.
І забули вже давно,
що є совість, віра.
Совість завжди у них чиста,
без п"ятна, помарки,
Десь висить як сувенірник
в дверях іномарки.

Позабулася країна,
рідна наша мова,
І минуле, і коріння,
святе Боже слово.
За грошима, за достатком
вже не видно й брата,
Ладні його за хлібину
на той світ загнати…

Схаменіться, добрі люди,
станьте, озирніться
І до ближнього свойого
хоч би усміхніться,
Подаруйте тепло й ласку,
щире світле слово,
І можливе стане ліпше
в Україні знову…
03.06.2009р.