Тут все iнакше
тут сонячне проміння падає
під радісним кутом
нас зігріваючи… каміння
та терпкий ґрунт з піском і вапняком
тут навіть хмари плинуть якось особливо
а про людей я зовсім промовчу...
вони збирають помаранчі, виноград і сливи
і мармурові статуетки загортають у парчу
ніхто нікуди не спішить, ніхто не сварить
туристів-розтелеп, що забрели на стрижений газон,
тут всі відвідують щоп’ятниці сімейний склеп
і щонеділі п’ють за воскресіння душ і тіл…
у сіні запашнім коханці сплять… сієста…
ні вітер не дмухне, ні лист не затремтить
благословенна мить, що спресувала весну,
літо_зиму_осінь
і ось ми – тут і вже нікуди не підем…
Свидетельство о публикации №111062004100
земляченьку мій невідомий.
Над Вами-ж бо є в небесах оберіг
далеко-далеко від дому.
Високого слова чудовий взірець -
Ваш вірш - перетне небокраї.
І Вашу молитву хай прийме Отець,
бо Він у собі нас єднає.
Ольга Чернобривец 21.06.2011 17:17 Заявить о нарушении
Валео Лученко 21.06.2011 18:15 Заявить о нарушении