Ользі
Цілий день на городі картоплю копала,
А прийшла із городу, бо зоряна ніч...
А вночі, накопавшись, і в снах не літала
І не бачила рідних облич.
Але ніч... Ах, ця ніч із Плеядами й зорями,
Розсипала небесний огонь по землі.
І невже ми ізнову тих предків повторимо,
Що копали не скарб у землі – картоплі?
Насмішили усіх, находились Європою,
А в саменьких – потоп, і при чім тут Дніпро?
...Піду й я на город – і щоднини викопую
То картоплю, то древнє чавунне ядро.
***
© Copyright: Дмитро Креминь, 2011
Свидетельство о публикации №111062002272
Свидетельство о публикации №111062002272
Рецензии
