Ранок

Вітер - бешкетник по Світязю* хвилі ганяв,
Коси зелених беріз цілу ніч розплітав,
Перед світанком, втомившись, у травах приліг,
Шовком-росою накрився та й зовсім затих..

Світиться золотом ніжним близький небокрай,
Берег піщаний ледь чутно цілує ручай,
Все прокидається радісно – ранок іде !
Тільки затоплений човен хазяїна жде…




Поетичний переклад Анатолія Клепікова (сердечно дякую!)

Утро

Ветер - задира по Свитязю волны гонял,
Ночью он косы зеленых берез расплетал,
Перед рассветом, уставши, не чувствуя ног,
Шелком росистым накрылся и в травах прилег.

Светится золотом небо – услада очей,
Берег песчаный чуть слышно целует ручей,
Все просыпается радостно - утро идет!
Только затопленный ялик хозяина ждет...



* Свитязь - уникальное озеро на северо-западе Волынской области
 (Фото автора. Свитязь)


Рецензии
У вас дивне почуття ритму й звуку, Iра.
Слово ллється немов джерело.
================================== Лише одна невелика ремарочка.
На мiй смак рима глагольна дуже часто застосовується.
Та це скрiше всього пусте чiпляння - як за косичку чкурнути дiвча.

Геннадий Банников   13.10.2011 19:16     Заявить о нарушении
Не пусте, Геннадію, не пусте! Поза легкий жартівливий тон, Ваші зауваження - це погляд справжнього художника. У пейзажній замальовці має бути прихований рух, ледь помітний. А дієслівна рима "заводить" весь текст...
Дякую за схвальний відгук! Мені дуже приємно!
Окрема подяка- за "дівча"... ))))))
Щасти!

Ирина Колтуцкая   13.10.2011 22:06   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.