Усе покину - лиш поклич

                *   *   *

Усе покину – лиш поклич, – я полечу, помчу, полину,
Вчіплюсь за вітер силоміць і буду бігти без зупину
До тебе... До твоїх зіниць... До тихих вод твоєго плину.
Усе залишу на твій клич і в течію пірну неспинну
В шляху до змріяних суцвіть, аж поки врешті не зустріну
Світанок твій у мою ніч, аби кохати до загину.

                Павло Гай-Нижник
                16 червня 2011 р.


Рецензии