Усе покину - лиш поклич
Усе покину – лиш поклич, – я полечу, помчу, полину,
Вчіплюсь за вітер силоміць і буду бігти без зупину
До тебе... До твоїх зіниць... До тихих вод твоєго плину.
Усе залишу на твій клич і в течію пірну неспинну
В шляху до змріяних суцвіть, аж поки врешті не зустріну
Світанок твій у мою ніч, аби кохати до загину.
Павло Гай-Нижник
16 червня 2011 р.
Свидетельство о публикации №111061602464