У тяжi сад i поле рiдне...

У тяжі сад і поле рідне,
Де жайвір сріблить голосок.
Зерно не морхле, а дорідне
Тужавий хилить колосок.

Луги барвисто-золотаві,
Хлюпоче літеплом ріка...
І вічність пророста з отави -
У нас продовження шука.


Рецензии