боляче

Чому так боляче? Чому так неспокійно?
Чому так хочеться закінчити життя?
Іду дорогою, але вона нерівна...
Іду...але, напевно, це не я.

Болить у серці, та я йду терпляче,
Перемагаючи увесь той сум і біль...
Та сліз не втримати. Я йду і плачу,
Ледь стримуючи ту печаль в собі.

Чому так боляче? Чому мені так сумно?
Чому я хочу залишити світ?
Іду дорогою, але це не розумно -
Бо йду сама уже декілька літ...

Іду дорогою, але куди не знаю,
Навіть не бачу світла у кінці.
Я лише біль у серці відчуваю
Й тепло незрозуміле у руці...

Але так лячно подивитись, що це.
Так боязко дізнатись щось нове.
Та гріє в руку так, неначе сонце,
Немов вогонь, неначе щось живе.

...Іду дорогою і відчуваю поруч
Німу підтримку, що давно чекав.
Тепер я знаю,що то ти ідеш праворуч,
Тепло в моїй руці - то є твоя рука.

Іду дорогою і вже майже спокійно,
І вже, здається, майже не болить.
А ти йдеш поруч по дорозі рівній.
Ти поруч! І нехай лише на мить.