Козаки зібрались у похід, на Польщу на ступати
Щоб, сказати тому світу, що народ наш не зламати
Шаблі гострі мов дівоча та сльоза, яка омиє наші рани
І старі серця, рідна пісня про кохання про долю нашу
Ту тяжку, яку зорі нам проклали, щоб за державу воювали
За сім’ю, за рідний край, і щоб Кобзар сліпий і старий мов
Шлях ходив по світу і співав, щоб ми змогли вмерти гідно
Щоб наші діти і онуки, могли в світі добре жити, і ніколи
Не тужити
Козаки
© Copyright: Владислав Черковский, 2011
Свидетельство о публикации №111060807137
Свидетельство о публикации №111060807137
Рецензии