Моя ти радiсть, та велика смута;
свiт зупинився – ти вiддала cвiй.
До губ моїх твоя червона рута,
донесена водою чистих мрiй.
Коли я очи пiдiйму до неба,
твiй образ хтось малює в облаках;
лише до мене ти, а я до тебе –
бажання я ховаю у думках.
I осiнь перетворено весною,
струмочки слiз; розтанув серця лiд.
Своє кохання залишу з тобою,
вiтаючи з надiєй сонця зхiд.
В толпi людей шукаю я обличчя:
твоє, моє, останнє, на завжди...
У цьому я, з минулого сторiчча,
захоплений – втекти нема куди,
коли вже так навiщо хочу,
наповнений тобою через край.
На вроду на твою дiвочу
молитимуся, так про те i знай.
До мене ти, а я завжди до тебе;
бажання я ховаю у думках.
Коли я очi пiдiйму до неба,
твiй образ хтось малює в облаках.
До губ моїх твоя червона рута;
свiт зупинився – ти вiддала свiй.
Моя ти радiсть, та велика смута,
донесена водою чистих мрiй.
Norwich 2000
Моя Ти Радiсть
© Copyright: Вад Нин, 2011
Свидетельство о публикации №111060707224
Свидетельство о публикации №111060707224
Рецензии