Твій запах зводить з розуму інших,
Твої тату, наче знаки в пітьмі,
Емоцій не треба вдавати гірших,
Залиштесь, благаю, людьми...
Таланти, генії, кумири,
Пісні, присвячені одній...
Нас кличуть лозунги до миру,
А ми до волі, вірим їй.
Забуті екстримали, егоїсти,
І зраджені, кохані та брати...
Чудні навколо фаталісти,
Хотіли щастя лиш знайти...
Дороги, стежки, автобани,
Ганяють наші лихачі...
Дівчата в саунах і банях,
Дарують їм себе вночі...
А пам*ятаеш нашу мрію -
вікно, улюблений поет...
Не зберігай пусту надію,
Складай свій перший менует...
І як завжди ці недолугі,
Готові долю роздавать,
А ти сплавляєш цілі луги,
Та їх не можна продавать.
На гроші ставка завелика,
На щастя - дуже замала,
Коли натовчуть знову пику,
Не плач, що ти іще мала...
про не
© Copyright: Асколь, 2011
Свидетельство о публикации №111060608590
Свидетельство о публикации №111060608590
Рецензии