Бути з тобою
Чи не знаєш напевне того, моя мила,
Що навік попрощався із тінню – журбою
Тої миті, коли ти дала мені крила
Ні, немає в душі моїй, ніжності краю
Бо як хвиля щоразу мене покриває
Я кохаю! Кохаю! Кохаю! Кохаю!
Чуєш - серце моє це тобі промовляє
Я обожнюю руки твої, до нестями
В їх обійми стремління веде мене знову
Наші душі, птахами, кружляють над нами
Своїм співом віщують пору світанкову
Ти в блакитних очах прочитаєш бажання
Тільки дотик єдиний, як подих, з любов’ю
Допоможе моє зрозуміти зізнання,
Що я хочу назавжди зостатись з тобою!
Свидетельство о публикации №111060606769