Нам не бути більше з тобою,
Удвох у тиші літньої ночі.
Хоча серце живе любов'ю,
І бачить ввісні твої очі.
Тіла відпочинку чекають,
Охолодити б це кохання.
Та почуття спокою не мають,
У них - інші бажання.
Нехай ця ніч прекрасна -
Лише для нашої пристрасті,
Та знов поспішає світанок
Розлучити назавжди нас з тобою.
Може ти ще згадаешь - якими
Були наші стосунки,
Розмови теплі,поцілунки.
Весною квіти дарував,
Тебе ласкаво обнімав.
Як літом днями гуляли.
Високо в небі зорі ясні,
Недовго сяяли і згодом згасли.
Пливли у білім човнику рікою,
Заснули тихо під нашою вербою.
Прокинувшись зрозумію не дарма,
Що то була омана.
Я вимкну музику і буду чекати.
В останній день, без надії години рахувати,
А в жилах стине кров.
Чому не можу вбити цю любов.
Чому?
© Copyright: Женя Чайка, 2011
Свидетельство о публикации №111060604451
Свидетельство о публикации №111060604451
Рецензии