А. Блок. Поэты. На украинском языке

   (Перекладено на українську з О.Блока)

Поети

За містом безлюдний квартал розроставсь.
Болотяний грунт там , і хитко.
Жили там поети, і кожний старавсь
Свою показати, скрізь, пиху.

Даремно і день світлолиций вставав
Над цим закоснілим болотом:
Там мешканець, кожний, свій день віддавав
Вині й запопадним роботам.

Коли напивалися, в дружбі клялись,
Плескали цинічно і пряно.
На ранок нудило. А потім, дивись,
Трудилися тупо й старанно.

А потім вилазили з будок, як пси,
Дивились, як море палало.
Як справжні знавці золотої коси
Прохожої – в борг чарувались.

Розніжаться – мріють про вік золотий,
Редакторів лаяли дружно.
І плакали гірко на квітку  - в запій,
На хмарку перлинну – за мужність…

Жили так поети. Читач мій і друг!
На рівні? – ніхто не паплюжить
Щоденних твоїх і безсилих потуг,
Твоєї світної калюжі.

Ні, милий читач, і мій критик сліпий!
Поетові все в світі важне:
І коси, і хмарки, і вік золотий,
Тобі оце все недосяжне!..

Ти радий дружиною будеш, собі –
У конституції куцій,
А ось у поета – всесвітній запій,
І мало йому конституцій!

Нехай я під плотом умру, як той пес,
Життя нехай в землю втоптало, -
Я вірю: то бог мене снігом заніс,
То хуга мене цілувала!