Жадан

 За зеленим спалахом городини,
 за двома підлітками, які тримаються за руки,
 йти посеред вечірнього супермаркету –
 дівчинка вибирає цитрини і солодкий перець,
 дає потримати своєму хлопцеві і, сміючись, кладе назад.
 За десять хвилин десята, вони довго перед
 тим сварились, вона хотіла від нього піти, він умовив її
 залишитись;
 повні кишені зелених речей,
 золоті асирійські монети, знеболювальні таблетки,
 солодка любов, зачарована паприка.

 винесіть звідси, ну, винесіть, вологу душу, кожен померлий
 плід і полуничну
 кров, риби, вбиті гвинтами старих пароплавів у південних
 штатах, нафаршовані
 сережками і британськими панківськими шпильками, стогнуть
 від кофеїну в
 зябрах, чорних хвороб і від зеленого світла, ніби просять

 винесіть звідси, ну, винесіть нас звідси
 на найближчу стоянку, до найближчого
 автосервісу, до найближчого холодного океану, ніби показують,
 вигинаючись
 вологими душами, доки ці гвинти в небесах над вечірнім
 супермаркетом
 розвалюють соковите повітря, доки під нігтями запікається
 кофеїн

 винесіть, ну, давайте, сховайте в кишенях
 теплі зелені спалахи, покладіть під
 язик срібло і золоті монети, до найближчої схованки,
 до найближчого стадіону,
 кров за кров, господь нас кличе, поводячи плавниками

 Тому, що так, як він тримається за неї, я не зможу
 ніколи і ні за кого триматись, я не пройду байдуже
 повз цю мертву тканину, і без того надто довго вагався,
 не маючи сил рушити, аби тепер не йти за ними слідом.

 Ти ж напевне знаєш, що їх очікує, правда ж? там, де ти
 зараз є, де ти
 опинилась, ти все можеш сказати їм наперед – ще два-три роки
 золотого
 підліткового завмирання в серпневій траві, розтрачування
 монет на різну
 отруту і все – пам’ять заповнює те місце в тобі, де
 знаходилась ніжність.

 Тому, що так, як вона боїться за нього, я не зможу
 ніколи і ні за кого боятись, тому, що з такою легкістю,
 з якою вона кладе йому до рук ці теплі цитрини, я не зможу
 ніколи нікому нічого віддати;
 буду і далі за ними іти,
 в довгих виснажливих сутінках супермаркету,
 з жовтою травою під ногами,
 з мертвою рибою на руках,
 відігріваючи її серце
 своїм диханням,
 відігріваючи своє дихання
 її серцем.