я так хочу
відчути твій дотик.
бурхливих думок повороти
мене підіймають,
і знову я попіл
я знову літаю.
тебе з-поміж
дима шукаю.
не знати
до болю до зриву
контролю. тебе
не навчили зітхать.
я знову зриваю
перлинну зброю
на полі двобою
співать.
як ти мене бачиш?
пробачити
хоче серце.
лоскоче душу.
я знову мушу тебе
загубити
й більш вже не шукать.
як мені знову
знайти основу?
зібрати зміст
з твоїх вуст колискових,
твоїх вій
оксамитовий попіл
твоєї душі.
скажи?
не відпусти мене,царю
мій безстрашний лицарю
я буду слухняною
твоєю царицею,
я буду служницею
я буду промінем сонця
останнього.
але не губи мене
не віддавай мене
не забувай кохання моє.
не забувай мене
© Copyright: Алёна Бабий, 2011
Свидетельство о публикации №111060508602
Свидетельство о публикации №111060508602
Рецензии
сподобалось,якось сучасно(ну як на мене),але у той же час й просто))-це стосовно стилю-а зміст у люовній ліриці поганим ніколи не буває))
Артём Сагайдак 11.10.2011 23:11 • Заявить о нарушении
Артём Сагайдак 11.10.2011 23:11 • Заявить о нарушении
знову,зовсім випадково натрапив,саме на цей вірш)
власне свою думку висловив вже)like!))
Артём Сагайдак 03.02.2012 03:02 Заявить о нарушении
власне свою думку висловив вже)like!))
Артём Сагайдак 03.02.2012 03:02 Заявить о нарушении