Шипшина

Зацвітає у лузі шипшина,
Ронить білі свої пелюстки,
Вийшла в поле вродлива дівчина.
Назбирати в букетик квітки.
Ніжно пестила пальцями листя,
Пелюстки цілували щоку,
Посміхалося сонце в намисті,
Огорнувши теплом цю красу.
Та не знало дівча необачне,
Що з шипами буває краса.
Квітка біла убралась в червоне,
Запалала кровава сльоза.
Світ жорстокий людей поглинає,
Заганяє у душу шипи,
Гарне з серця поволі зникає
І забуде про нас назавжди.


Рецензии