Безсмертні душі на лінії смертельного вогню
Розхристані серця на тихому безлюдному пероні
Там Батьківщину захищають у бою,
А тут вітри гуляють у старому саксофоні.
Колись ти був відомим музикантом
Твій друг поет складав вірші, пісні
Та враз війна вірвалася гнітючим тактом
Заплутала всі ноти на одній важкій струні.
А міг би бути Моцартом, Бетховеном чи Бахом,
А міг би просто всителем в сільській маленькій школі
Писати менуети веселим творчим тактом
Та у злий жарт захтілося зіграти долі.
Роки минули - ти живий (і слава Богу!)
Та куля, що пройшла крізь горло нагадує про себе.
Ніхто тепер вже музику твою воєнну, строгу
Ніколи не почує, як не простягуй руки ти до неба.
І скільки діамантів цінних ця війна стоптала?
Це сотні? Тисячі? Ні, це цілий рід!!!
Можливо ця злодійка ще тоді не знала,
що у пательню із кістками обернеться її похід.
Музикант
© Copyright: Маша Петровская, 2011
Свидетельство о публикации №111060106488
Свидетельство о публикации №111060106488
Рецензии