Я знову дивлюся у небо
Шукаючи долю свою,
В розбитій дощенту людині,
Знов вгадую волю к життю.
Рукою своєю слабкою,
Я міцно тримаю струну,
Тієї надії одної,
Що впасти не дасть у труну.
В цієї надії є сила,
Вона спонукає к буттю,
Вставати говорить з коліна,
І вірити в волю свою.
Любові небачена сила,
Мене із мерців підняла,
Вона надала мені крила,
До себе до серця взяла.
І ось я стою біля моря,
Дивлюся на зорі нічні,
Шукаю загублену долю,
І в серці загублені дні.
Я знову дивлюся у небо...
© Copyright: Вера Резник 1, 2011
Свидетельство о публикации №111053105735
Свидетельство о публикации №111053105735
Рецензии
Очень красивый стих, Вера, с мощной энергетикой, дающей волю и силы продолжить Путь!
С Уважением,
Сергей
Бойченко Сергей 10.06.2011 11:27 • Заявить о нарушении
С Уважением,
Сергей
Бойченко Сергей 10.06.2011 11:27 • Заявить о нарушении
