Пише...

В сигаретному димі
Він намагався втопити свій біль.
Минали години.
Це для людини
Нічого. Набагато важче,
Коли нема відради,
Відмови від зради, від особистості.
Від намиста червоного на шиї,
Що так і зжимає, і душить. І гріє
Лиш те вже зникаючу душу,
Що деколи спокій чийсь голос порушить.
І пачка знайомих йому сигарет
Відкриється знову. Все як і раніше.
Він дихає димом, він все ще їй пише.


Рецензии