Сутiнки

Тіло, кров, спокуса, відчуття
Серце бьється наче це в останне
Задоволення,чи вічне почуття?
Присмак крові,чи її кохання?
Дикий потяг, пристрасть, божевілля
Сутінки посилюють бажання
Що за відьма це зварила зілля,
Що в народі ніжно звуть коханням
Темний бік до вбивства спонукає
Очі видають зрадливу суть
Чорні наче в них душі немає
Але, що це? "Інше" зміг відчуть
Що це доле? Це неначе жарт
Серед мороку і вічної пітьми
Неймовірне почуття підняло гвалт
І нема нічого кращого в житті
Але цей інстинкт, ця вічна спрага
Ці думки полонять розум твій
Подолати голод мать відвагу
І потрапити на мить у замок мрій
Де немає крові , де спокуса
Наче квітка ніжна розквіта
Де є інший бік твого безглуздя
Де пітьма навіки засина
Не карайся вічність на спокуту
Є не в кожного, щоб біль не відчувать
Треба більше а ніж жити в смуті
Треба світло у дущі тримать
Вічно жити болем в грудях вбитим
Чи померти заради вічного життя
Може очі блиском сонця засліпити,
Чи у сутінках сховати почуття
І на вік у темряві втонути
Дати волю своїм вадам у пітьмі,
Щоб могла земля від цих страхів здригнутись
Вибір твій,варто чи ні!
P.S.Сутінки лиш місяць вийшов в повні
І зловіща тиша навкруги
В сутінках хвилююча безодня
Час спокуси, мрій, кохання, болю мить