СТАРА МОГИЛА
Відлетіла хмарина біла.
Синє небо стемніло вмить.
Заростає стара могила,
Вже й не знають хто в ній лежить.
Повернеться хмарина скоро
Білим снігом, теплим дощем.
І простий рядовий Микола
З війни повернеться ще.
Повернеться в душі онуків,
Бо вони, як і він тоді,
Мають сильні натруджені руки,
Бо завзяті і молоді.
Повернеться…Бо так хотілось,
Щоб з війни повертались діди.
А на сонці могили грілись
У квітні на Проводи…
І хрести, як пташині крила,
Залітали в весняні сни,
Де раділа стара могила,
Що тюльпани на ній проросли…
24.11.2010р.
Стара могила
© Copyright: Сергей Кононенко, 2011
Свидетельство о публикации №111052608449
Свидетельство о публикации №111052608449
Рецензии
