Наш світ... Він ворог нам чи в’язень?
Чи ми для нього вороги?
То він, то ми, немов зі сказу,
Хапаємось за батоги.
Він – привид, що застиг у часі,
І, як в солодкому желе,
Загруз, зав’яз. Своїм не власним
Життям спресованим живе.
Ми будували і бруднили,
Світ – силу пестив з правіків.
І мріє сонно, як в могили
Зведе своїх загарбників.
Наш світ – хиткий і ненадійний,
На спохваті трима батіг,
Приручений людьми невільний –
Він хоче вирватись з-під ніг.
Наш свiт
© Copyright: Антонина Спиридончева, 2011
Свидетельство о публикации №111052603294
Свидетельство о публикации №111052603294
Рецензии
