В. Брюсов. Сын земли. На украинском языке

(Перекладено на українську з В.Брюсова)

Син землі

Я - син землі, син крихітки-планети,
Що в просторі згубилась світовому,
Під тягарем віків стомилася і в летах
Безплідні мрії розсилає в дзвонах.

Я син землі, де дні й роки короткі,
Від зелені весни солодка рань,
Де таїни шалених душ порочні,
Де місяць колисає сни кохань.

Від протоплазми до іхтіозаврів,
Від дикунів зі зброєю шалених
До гордих храмів в дрімоті між лаврів,
Від першого пророка і до мене, -

Ми в’язнями були на скромній кулі,
І скільки в незчисленній зміні літ
Землі настирний погляд в гулі
Стрімких планет вичікував політ.

До тих сестер населеної суші,
До дочок тих єдиного отця
Скільки разів злітали наші душі,
Поета мрії й думи мудреця!

І син землі, єдиний з незчисленних,
Я в безкінечне кидаю вірша, -
До тих істот, тілесних й безтілесних,
Що думають й живуть у тих світах.

Не знаю, як дістанеться до цілі,
Не знаю, хто привіт мій донесе, -
Якщо вони кохали і журились
І мріяли про дивне і святе

І в таїни думки їх проникали,
І хвилювали променем вогні, -
Вони збагнуть мій голос незвичайний,
Жагучий подих, досланий з землі!

Володарі чи Марса, чи Венери,
Ви, духи світла, може, і пітьми, -
Ви, як і я несете символ віри:
Завіт про те, що нерозлучні ми!