Запах св жоскошено трави

запах свіжоскошеної трави
ніяк не вийде з моєї голови
та я вже навчився сприймати це як належне
і маленька пташка з відкушеною головою
вона все ще вважає себе живою
і я не наважусь доводити їй протилежне

покійна бабуся з мисливським ножем у зубах
іде по мою душу пробуджуючи в мені страх
і хтось позаду непокоїться чи зі мною все гаразд
й сам не знаючи того навіщо і чому
я не довго роздумуючи відповідаю йому:
все під контролем сер я просто загубив свій баласт

і як справдешні джентльмени частують ескімо
так і ми поважно один одного з ложечки їмо
всі люди так чи інакше всього лиш десерти
і хоч убий та я ніяк не збагну
невже хтось і може виграти війну
всім по фігу як жити лиш би ганебно не вмерти

і все безглуздо як жирафа на ходулях
всі спини в ножах всі голови в кулях
хтось вирішив що нас влаштує саме такий результат
і мені не зрозуміти з яким оце понтом
моє сонце знов сховалося за горизонтом
а доля безжалісно раз за разом ставить нам мат

навколо моєї щойно з’їхавшої криші
в дурному замішанні кружляють летючі миші
а вони знають що відповідь існує далеко не на кожне питання
не вчіть мене як жити в мене є своя голова
однаково все що ви можете це всього лиш слова
позбудьтесь надії і ви позбудетесь розчарування 

коли навколо забагато зайвої інформації
це перший крок на зустріч деградації
як важко знайти те чого у принципі нема
і я можу іронізувати без любої на те причини
ви ніколи не дочекаєтесь від мене визнання своєї провини
завжди приходить час коли здається що все було дарма

і як сказав один індіанець із племені які
після третьої банки хлопці ви всі будете ніякі
тепер я точно знаю – старий не брехав
коли довго дивишся на світ через заплакані очі
то перестаєш розрізняти де дні а де ночі
і відчуття наче твою шию стискає удав


все ті ж самі слова на все ті ж мотиви
у цьому всьому однозначно не розібратись без пива
що з того що ти не пив коли всі навкруги кричать що ти п’яний
і ти можеш заперечувати факт обертання землі
стояти обличчям до стіни і чекати команди плі
або ж свято вірити в те що за тобою прилетять іншопланетяни

і день за днем дивлячись на все це з заплющеними очима
я й не помітив печаль за своїми плечима
і тепер від неї мені нема порятунку
і що з цим робити ніхто і зна
залишається тільки ще раз випити до дна
і чекати від долі кращого подарунку


Рецензии