Хтось тріпає на небі покривала,
Аж пил вже очі виїдає, входить у легені.
Нечистота-нехлюйка всім здоров'я підірвала,
Швиряєм в пащу медицині долари шалені.
Гниємо ми під купою сміття гидкого,
Вже монстри бруду в серце заповзають,
Нам хоч би крихту місця чистого, живого,
Бо всі потонем в ямі й діти не згадають.
Тече смола по венах, а не кров жагуча,
А в мозку тьма повиїдала діри.
І б'є у очі людям темрява сліпуча,
Усіх засмоктує недбальство і зневіра.
В тунелі мороку немає світла, все чорнисто,
Занедбано, але людина все поприкривала.
Не винні ми, не ми все робимо, це просто
Хтось тріпає на небі покривала!
Не виннi ми
© Copyright: Маша Петровская, 2011
Свидетельство о публикации №111052009330
Свидетельство о публикации №111052009330
Рецензии