Так пахнуть квіти, намальовані в волоссі
Солодким ранком, розфарбованим тобою.
Палають щоки, ніби на морозі,
а серце б'ється, серце дихає весною.
Мовчать уста, та очі не мовчать ніколи,
Вони також горять у ритм кохання.
Зефірний шепіт нашої розмови
так рідко розриває хвилююче мовчання.
Такий чарівний смак твоїх цілунків,
Коли яскраве сонце очі закриває.
Твій рідний голос цінніший подарунків,
коли він у душі моїй конфессою лунає.
Безцінна ніжність у погляді твоєму,
Вражаюча нестримність у очах.
Душа ступає на заквітчену алею,
Коли тебе шукає у ночах.....
Запах...
© Copyright: Маша Петровская, 2011
Свидетельство о публикации №111052009299
Свидетельство о публикации №111052009299
Рецензии