Ніч малювала фарбами весни,
виводила зірками свіже небо.
А десь між стін були вони
так щиро посміхаючись до себе...
Ніч накидала ескізи почуттів,
у серці замальовки поробила.
Несмілий подих його перших відчуттів.
Безумства хвиля, що обох накрила.
Ніч натрусила бісер у серця,
маленькі бусинку у формі раю.
І сонними губами ніч оця
зашепотіла: "Я тебе кохаю..."
Як це було вперше
© Copyright: Маша Петровская, 2011
Свидетельство о публикации №111052009267
Свидетельство о публикации №111052009267
Рецензии