а раптом?

А небо плаче разом із душею
краплинами дощу на мої плечі,
й змиває усі мрії крім тієї,
яку подарував мені, доречі,
ти...
Випадково.
Мабуть, ненароком.
І нею марю я тепер щоночі,
коли навколо всі стихають кроки...
А раптом знов насняться твої очі?


Рецензии
Чуттєво, красиво, досконало!

Сирый Сергей Антонович   20.05.2011 22:19     Заявить о нарушении
Щиро вдячна)

Алия Дюк   20.05.2011 23:10   Заявить о нарушении