Про кохання

Втекла б на край світу, та тіло як камінь
Крила обпечені  вітром опали
І сонце так сліпить, і місяць лякає
І тихої ласки серце шукає

Нема  і не буде мені вже спокою
Бо я захворіла любов’ю до болю
А ліків від цього у світі немає
Та й хто не хворів, той безслідно зникає

Бо в муках кохання - піснІ, як ті квіти,
Бо в муках кохання - знаходяться діти,
Бо це почуття - не збагнути нікому,
Воно ж притаманне усьому живому


Рецензии
как хорошо что нет покою
как хорошо что сердце рвётся
с груди к любимому родному
кто любит тот всего! добьётся

очень понравилось
восхищён
очарован

Владимир Гельм   19.05.2011 14:09     Заявить о нарушении
Коментарий - достойный отдельной публикации!

Спасибо, Володя

Богдана Синюк   19.05.2011 15:38   Заявить о нарушении
спасибо душа моя
всё собираюсь отдельно опубликовать их и всё руки не доходят

Владимир Гельм   20.05.2011 14:45   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.