Про кохання
Крила обпечені вітром опали
І сонце так сліпить, і місяць лякає
І тихої ласки серце шукає
Нема і не буде мені вже спокою
Бо я захворіла любов’ю до болю
А ліків від цього у світі немає
Та й хто не хворів, той безслідно зникає
Бо в муках кохання - піснІ, як ті квіти,
Бо в муках кохання - знаходяться діти,
Бо це почуття - не збагнути нікому,
Воно ж притаманне усьому живому
Свидетельство о публикации №111051804137
как хорошо что сердце рвётся
с груди к любимому родному
кто любит тот всего! добьётся
очень понравилось
восхищён
очарован
Владимир Гельм 19.05.2011 14:09 Заявить о нарушении
Спасибо, Володя
Богдана Синюк 19.05.2011 15:38 Заявить о нарушении
всё собираюсь отдельно опубликовать их и всё руки не доходят
Владимир Гельм 20.05.2011 14:45 Заявить о нарушении