Пiсня про махровий рушник

(українська дуже народна пісня, мамі до дня народження)

Рідна мати сама ти ночей не доспала
Й нас водила полоть буряки ти в поля,
І в дорогу на Київ в а-автобус ти нас запихала,
І сумки непідйомні з собою дала.
І в дорогу на Київ в а-автобус ти нас запихала,
І сумки непідйомні щоб їли щось діти везла.

В тих сумках і м’ясце, і смачного немало,
Все найкраще з городу, з полів і хліва,
І копійка, яку десь ти тихенько від батька сховала,
Все що тільки в той час ти «достати» могла…
І копійка, яку десь ти тихенько від батька сховала,
І рушник нам махровий, щоб витерли «сомплі» дала.

Я візьму той рушник, простелю, наче долю,
В тихім шелесті шин, в щебетанні ТеВе,
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю -
І дитинство, й розлука, і вірна любов.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю -
І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.

м. Київ, 08.03.2010

голосовий варіант на  http://poem4you.ru/ispychak/Pisnya-pro-mahroviy-rushnik.html