Чотири пори року
В житті моїм були.
Незвично якось оку,
Що шкереберть пливли.
Весна - чарівна й мила!..
Але в її думках
Щочь раптом все змінило -
Зосталась я в сльозах.
Все літо промайнуло
У спогадах гірких,
І я тоді відчула
Пекучий біль людський.
Всю осінь я гадала,
Забути як все це,
;Та снами мандрувала,
Щоб бачити тебе.
Зима несла з собою
Всі радощі мої:
Нарешті ми з тобою
Зустрілись знов в житті.
Пройшли всі пори в році,
Але в моїй душі
Гіркі, солодкі досить
Живуть минулі дні...
Свидетельство о публикации №111051309077