Календар

Дванадцять місяців

Мчать санчата по дорозі
Віхола кружляє
Дядько Січень на порозі
Снігом нас вітає
Він прийшов до нас рішуче
Разом з Новим роком
Сміх, ялинка неминучі
І червоні щоки
Вже й колядничок  з’явився
Зоря в небі сяє
Це Спаситель народився
Ми його вітаєм

Ох, вітри! Різкі й холодні
Мороз не здається
Зимно вчора і сьогодні
Лютий з нас сміється
Та недовго хай радіє,-
Сонечко вже вище
Потихеньку землю гріє,
Хоч і вітер свище

Юний Березень ступає
Тихо, але сміло
А крізь кригу визирає
Підсніжничок білий
Дикі гуси повернулись
Із теплого краю
Синє небо посміхнулось
Та й день прибуває

Вишні, яблуні у цвіті
Садок оживає
По зеленій стежці Квітень
М’яко  так ступає
Геть далеко сірі хмари
Вітерець розвіє
Вже й Великдень незабаром
Все живе радіє

Мов в раю, бузок буяє
Солов’ї співають
Зустрічаймо, красень Травень
З букетом конвалій
Перші грози-блискавиці
Нехай не лякають
Після злої громовиці
Райдуга засяє

Полуниці і малина,
Черешні й порічки
Посмакуєм вітаміни
І гайда до річки !
Любить Червень пригощати
Ще й медом квітковим
Щоб були ми всі завзяті,
Веселі й здорові

Ох і спека неймовірна !
Холодок шукаєм
Прийшов Липень непомітно
Й жнива починає
Як пшениця налилася !
Значить, з хлібом будем
Наготуємо запасів,
Бо ж зима розсудить
Огірочки й помідори,
Перець і капуста
Повні погріб і комора
В засіках не пусто

Груші, яблука і дині,
Кавуни смугасті
Винограду грона сині –
Це смугасте щастя
Щедрий Серпень нам дарує,
А як сонце зайде
Він над зорями царює
Й грає зорепадом

От і осінь наступила
Візьмем парасолю
Канікули закінчились
Дзвінок кличе в школу
Часом Вересень здається
З сумними очима
То сонечком посміхнеться,
То знов мов хмарина
Про веселе тепле літо
Айстри нагадають
Ну а зараз в класах діти
Науку вивчають

Лиш погляньте, жовте листя,
Багряне . червоне
А над нами небо чисте
Синє і бездонне
Поки Жовтень вишиває
Золотом картину
Їжачок врожай збирає
Утепля хатину
Сушить білочка опеньки
На гілці сосновій
Миші й собі проворненько
Харчі несуть в нори

Дні і ночі вже не гріють
Вдягаймось тепліше
Навіть зайчики біліють
Й шубки в них густіші
Ходить Листопад, зітхає
Дихає туманом
Він дерева роздягає
Й інієм старанно
Все довкола покриває
Годі метушитись
Земля-мати спочиває,
Щоб знов відродитись

От і сніг зима приносить
Спить замерзла річка
Грудень додає морозів
Топиться десь пічка
Батареї і лежанки,-
Хто що полюбляє
Їздить дітвора на санках
І на Миколая
З нетерпінням так чекає
Де ж ті подарунки ?
Під подушки зазирає
Ось вони, пакунки
Той . хто чемний і слухняний
Іграшку знаходить
Святий Миколай зарані
Вже до всіх приходив

Познайомились ми, діти
З диво-місяцями
Їх дванадцять є на світі
Вони завжди з нами
Та не разом, поодинці
У потрібну пору
Кожен з них несе гостинці
До нашого двору
Споконвіку й до сьогодні
Цих братів стрічаєм
З ними разом рік за роком
Дружно проживаєм


Рецензии
Великолепно! Но, дети - непоседы. Для них, наверное, великоват объем.

Виктор Паникар   06.12.2012 15:15     Заявить о нарушении
Спасибо Вам за мнение, Виктор!
Может быть Вы и правы, но, к примеру, мой сын-непоседа очень любит читать. И читает далеко не четверостишия.Ещё дошколёнком он полностью прочитывал целые детские книжки.
В общем, дети разные бывают, как и характер, и настроение.

Наталья Царенко   07.12.2012 01:10   Заявить о нарушении