До нестями...
Так подібне чомусь на Хрещатик...
В снах ввижаються київські ночі,
Де Дніпро життєдайно плюскоче.
Розчиняються в нім всі печалі,
І нагая душа на причалі
Знову повниться світлом кохання,
І блукає по місту до рання.
Зазирає каштанам у вічі,
Боже любий! Чи є ще десь свічі,
Що палають такими вогнями?
І щемить щось в душі до нестями...
Фото Сергія Антонова
Свидетельство о публикации №111051101688
С теплом и светом,
Вит Ассокин 11.05.2011 22:55 Заявить о нарушении
С ТЁПЛОЙ улыбкой и массой самых добрых пожеланий,
Валентина Чайковская 12.05.2011 10:52 Заявить о нарушении