До нестями...

Царство марень в жоржинових шатах
Так подібне чомусь на Хрещатик...
В снах ввижаються київські ночі,
Де Дніпро життєдайно плюскоче.

Розчиняються в нім всі печалі,
І нагая душа на причалі
Знову повниться світлом кохання,
І блукає по місту до рання.

Зазирає каштанам у вічі,
Боже любий! Чи є ще десь свічі,
Що палають такими вогнями?
І щемить щось в душі до нестями...


Фото Сергія Антонова


Рецензии
Валентина, как-всегда - твои украинские стихи меня уносят в Малороссию, вертуально побывав где, я теплею душою... Спасибо тебе!!!

С теплом и светом,

Вит Ассокин   11.05.2011 22:55     Заявить о нарушении
Благодарю Тебя, Вит! А по-другому и нельзя – только с теплом и любовью в сердце!
С ТЁПЛОЙ улыбкой и массой самых добрых пожеланий,

Валентина Чайковская   12.05.2011 10:52   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.