Зелена повiнь

Цілує Землю сонячне проміння,
Вночі – дощі, в вдень – сріблясті роси…
На абрикосах цвіту шумовиння,
Плакучі верби розпушили коси.

Весна щороку  пише нову повість,
Що в ній сьогодні зір мій відкриває?
…Вирує навкруги зелена повінь,
Що з головою місто накриває.

…Одквітували білосніжні вишні.
Свої флюїди видихнув бузок –
Його букети запашні й розкішні
В руках побачиш багатьох жінок.

Куди не глянь, де є трави хоч латка,
Кульбаби жовті сонечка цвітуть,
Зривають їх захоплено дівчатка,
Собі віночки весело плетуть.

Вже вивели пташат сорок сімейки,
В траві навчають їжу добувати.
Затьохкав першу пісню соловейко –
Закоханим вночі не дасть він спати…

Вітрець шепоче ніжно і дерева,
Своє щось шепче хвиля річкова,
На захід хмарка попливла рожева –
Може, й вона про щось своє співа?

- Які чарівні прояви Природи!
Її краса приваблює митця –
Йому дарує творчу насолоду,
Нема для нього кращого взірця!

04.05.08