Тремтів смичок в скрипальських пальцях,
Здавалося, що все це сон –
Метелик щастя сів на трон,
Кружляли думи в дивних танцях.
Скрипаль кумедний та кудлатий
Забув про час і все навкіл,
Кудись летів, летів, летів...
І грою серця нищив ґрати.
І вже не стало на заваді
Ні стін, ні болю, ні турбот –
Душа сягала тих висот,
Де душам світлим щиро раді.
Скрипаль
© Copyright: Валентина Чайковская, 2011
Свидетельство о публикации №111051001682
Свидетельство о публикации №111051001682
Рецензии