Знов травневий вітер віє,
Знову прапор майоріє,
Сорок п’ятий в пам’яті завжди.
Рідні наші ветерани,
Низький вам уклін й пошана-
Нас ви захистили від біди.
Свою юність не жаліли,
Боронили, як уміли
Землю-матір ви від ворогів.
І в хвилину цю мовчання
Подивлюсь я на тюльпани
Бачу я не квіти, а братів.
І дідів, батьків з синами -
Тих, хто в серці завжди з нами.
Їх напоїть вранішня роса.
Бо в вогні живцем горіли.
Тихо ангели летіли
І на крилах несли в небеса.
Всі ті душі смілі, вірні
Вище зірочок вечірніх
Будуть вічно юні спочивать.
Про війни криваві рани
Нагадають нам тюльпани.
Ніби вічні вогники горять…
Дуже гарно... все от душі, ваші вирші нагадвають мне рідну Украину... Мне, белорусу, пришлось служить два года в Карпатах, недалеко от Ивано-Франковска... Читал много в оригинале ваших украинских авторов. Обалдеть! Ваш язык, ваши песни, это родник красоты и упоения! С уважением
Дякую за відгук,для мене дуже важлива ваша думка.І ще мені приємно почути про Україну стільки добрих і теплих слів.А дитячі вірші я тільки на рідній мові і пишу.З повагою і найкращими побажаннями Наталія.
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.